- зв'язаний
- -на, -не, Пр.1. Дієпр. пас. мин. ч. до зв'язати. З'єднаний, скріплений за допомогою ланцюга, мотузка, ременя.2. Зв'язаний шляхами сполучення; стосунками між ким-небудь.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
зв'язаний
Смотреть что такое "зв'язаний" в других словарях:
вив'язаний — 1 дієприкметник вийнятий звідкись вив язаний 2 дієприкметник виготовлений в язанням … Орфографічний словник української мови
вв'язаний — див. ув язаний … Український тлумачний словник
гідратнозв'язаний — а, е. Хімічно зв язаний у формі гідрату … Український тлумачний словник
нерозв'язаний — а, е. 1) Якого не розв язали. Нерозв язаний вузол. 2) перен. Який не дістав вирішення, розв язання і т. ін. || у знач. ім. нерозв я/зане, ного, с. Те, чого не вирішили, не розв язали … Український тлумачний словник
обов'язаний — а, е, заст. Зобов язаний, завдячений … Український тлумачний словник
панщинно-зобов'язаний — а, е. Підневільний (про кріпака), що був зобов язаний відробляти панщину … Український тлумачний словник
підв'язаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до підв язати. 2) у знач. прикм. Закріплений, зав язаний з якоюсь метою … Український тлумачний словник
самов'язаний — а, е. В язаний ручним способом, не фабричного виробництва … Український тлумачний словник
вв'язаний — [ўвйа/занией] = ув язаний м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
ув'язаний — [ўвйа/занией] = вв язаний м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
